Міжнародний день захисту тварин
4. жов. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного дня. Вітаємо всіх хто любить тварин. Любить не на словах, а на ділі. Дякуємо волонтерам, які рятують тварин з гарячих точок. Дякуємо працівникам зоопарків, які попри війну працюють над збереженням та розмноженням(!) своїх живих фондів. Дякуємо письменникам - авторам творів про тварин, які виховують любов до братів наших менших. "Ми відповідаємо за тих, кого приручили".
Ми теж відповідаємо за своїх вихованців і тому, не зважаючи на дистанційне навчання "підкинули" їм завдання - розминку для мізків, присвячене сьогоднішній даті - Міжнародному дню захисту тварин.
ПЕРЕГЛЯНУТИ
З Днем Захисника України!
1. жов. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного дня.
Доземно вклоняємося нашим захисникам та захисницям і вітаємо всіх зі святом. Нехай Богородиця збереже життя наших воїнів під своїм покровом. Нехай сила духу українських козаків та славетних воїнів УПА укріплює у наших воїнів впевненість у перемозі та додає сміливості духу.
Вітаємо перший курс ліцеїстів зі складанням традиційної клятви та бажаємо натхнення у навчанні, творчих успіхів та нових перемог та звершень.
Не забуваємо донатити на допомогу ЗСУ. Боже вбережи Україну!
Вітаємо всіх з нашим професійним святом
30. вер. 2024,
Немає коментарів
Нового святкового бібліотечного дня, шановні колеги!
Від щирого серця вітаємо всіх з нашим професійним святом. Бажаємо казкового настрою, романтичних вечорів, психологічної стійкості, фантастичної заробітної платні, цікавих пригод, трішки детективної інтриги з гарним закінченням, а головне, щоб ваша «обкладинка» завжди була яскравою та красивою.
День пам’яті жертв Голокосту
29. вер. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного дня, шановні друзі нашої сторінки.
Сьогодні 29 вересня - цей день, День пам’яті жертв Голокосту.
Починаючи з 2019 року честь розкрити цю тему з історії для наших ліцеїстів, належала бібліотеці. Змістовний, емоційно щемкий бібліотечний урок ми проводили для обох курсів ліцею. На жаль, сьогодні наші діти на дистанційному навчанні, але цю важливу тему ми не могли, не мали права оминути. Тому матеріали уроку були розіслані в навчальні групи.
Історична довідка про древні часи місцини – Бабин Яр та виникнення самої назви дуже сподобалася ліцеїстам. А жахливі факти про саму трагедію розстрілу представників єврейського, ромского населення Києва, членів організації УПА у 1941 році, визвало бурю емоцій і вражень.
Ми запропонували ліцеїстам ознайомитися з художніми творами, присвяченими цій трагедії, надали можливість передивитися віртуальну виставку музею «Бабин яр».
Нагадали, що фaшисти – рaшисти сучасності 2022 року влучили у місце поховання жертв у Бабиному яру.
Наші ліцеїсти свідомо ставляться до цієї подій в історії, розуміючи, що гасло «Ніколи знову» справдиться тільки тоді, коли справедливе покарання настигне останнього поки..ька.
Борімося. Кожен на своєму місці борімося. Наближаємо нашу перемогу, допомагаємо ЗСУ. Щоб «наколи зову»…
Хрестоматії для ліцеїстів: подарунок від Олени Кондратюк
2. вер. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного дня. Ворожі шахеди, ракети летять, а ми дякуємо нашим захисникам та захисницям і продовжуємо працювати далі.
Новий, ювілейний навчальний рік в ліцеї для бібліотеки почався з подарунків – від заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк отримали нові хрестоматії з української та зарубіжної літератури.
Пані Олена подарувала нашій бібліотеці вже не один десяток книг різних спрямування та жанрів, які ліцеїсти із задоволенням читають у вільний час. Серед них твори як сучасних українських авторів так зарубіжна література в українському перекладі.
Мова має значення. А гарні твори та переклади допомагають нам надолужувати втрачене.
Дякуємо пані Кондратюк за розуміння та допомогу. Слава Україні!
Зі святом! З Днем Незалежності нашої держави.
24. сер. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного ранку, шановні українці та українки. Зі святом! З Днем Незалежності нашої держави. Сьогодні незалежність відстоюється на полях боїв, у тому числі і життями наших Героїв-випускників ліцею.
Дякуємо всім захисникам і захисницям, медикам, рятувальникам та волонтерам за можливість жити і працювати.
В кожного свідомого українця – патріота сьогодні свій фронт і свої задачі. Наша – виховувати тих, кому після Перемоги відбудовувати країну і захищати її інтереси. Виховувати на кращих прикладах вірності, відданості та сміливості співвітчизників, які віддали життя за українську Україну.
Як бібліотекари, ми в першу чергу намагаємося відкривати для своїх вихованців, для своїх колег та друзів приклади героїзму серед письменників та поетів, які виборювали свою Україну у підступного ворога – радянської влади. Сьогодні до дня Незалежності держави нехай лунає слово закатованого поета Миколи Холодного.
Україна
Люблена-перелюблена,
синочками гвалтована,
багнетом приголублена -
хто вона, що вона?
Пожежами закосичена,
в Сибірах замурована,
обдерта, як осичина, -
хто вона, що вона?
Вивчена до ниточки,
крізь догми профільтрована,
тихенька, наче літечко, -
хто вона, що вона?
Ворогом від ворога
звільнена-врятована
дорого, ой дорого -
хто вона, що вона?
Так що ж мовчите, герострати?
Можливо, ви скажете, хто вона,
ота, що в заклечаній хаті
руками своїх закатована?
Маскуйтеся в сяючий морок -
вона вас і відти дістане,
і вами підрубаний сволок
упоперек горла вам стане!
День пам’яті та боротьби: Вшанування жертв депортації кримських татар і захист прав у сучасній Україні
18. тра. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного дня всім! Якщо ви читаєте наш допис, п’єте каву, чи поспішаєте на роботу, граєте з дитиною, чи вигулюєте домашнього улюбленця, дякуйте ППО та ЗСУ! У вас в житті новий день! День багатий на дати та свята. І нас не налякати нічними обстрілами, бо козацькому роду нема переводу!
Сьогодні 18 травня, Пост буде довгим, але і історія наша довга і не проста. А історію потрібно знати, тож:
18 травня 1944 року була розпочата депортація кримських татар, – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.
Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.
У 2014 році російські окупанти Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції у супроводі гелікоптерів. Водночас лише упродовж першого року після анексії 2014 року більше 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами, так званої, «Республіки Крим». Доводиться констатувати, що на п’ятому році анексії АР Крим переслідування кримськотатарського народу російською окупаційною адміністрацією лише посилилося.
За таких умов, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.
Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. 18 травня в Україні встановлено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Українським парламентом заявлено, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.
14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів, яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.
В нашій бібліотеці ви знайдете книги та правдиву інформацію з цього питання, бо почуте і прочитане – різні речі, чи не так?
А ми віримо, ЗСУ поверне Крим і татарський народ буде жити у вільній Україні, обов’язково! А болотяна країна згине!
На додачу пропонуємо вам гру.
Вона може бути використана для уроку історії, або на бібліотечному уроці, як інтерактивний тест для перевірки знань. (Якщо сподобається – відповіді за посиланням
16 травня 2024 року - День української вишиванки.
16. тра. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного ранку, шановні!
16 травня 2024 року -День української вишиванки.
Дякуємо ЗСУ і ППО, медикам та енергетикам, всім рятівникам і продовжуємо працювати, бо нам робити своє.
Здається, про вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів, де «червоне — то любов, а чорне — то журба». Але чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш. В нашій бібліотеці ви знайдете матеріали, які варто почитати та запам’ятати про українську вишиванку, про символізм кольорів та візерунків.
І пам’ятаймо, що наша вишиванка, це не просто частина національного костюму, це один із символів боротьби за незалежність та волю нашого народу!
Якщо ви хочете мати у своєму гардеробі справжню вишиванку, пам’ятайте – це не футболка з прінтом, не трикотажний светр з вив’заним орнаментом. Справжня вишиванка вишита нитками і повинна мати споконвічний український національний фасон.
Тож гарної вам вишиванки, яка зігріє, як материнська любов.
А перевірити свої знання про українську вишванку ви можете за посиланнями нижче.
Міжнародний День книги та авторського права.
23. кві. 2024,
Немає коментарів
Сонячного книжково-бібліотечного дня!
23 квітня – Міжнародний День книги та авторського права.
Тож всіх колег, читачів, письменників, поетів, всіх, хто причетний до створення та читання книги, зі святом!
Дякуємо ЗСУ та ППО і продовжуємо робити своє – втілювати у життя ідею сучасної Стратегії читання «Читання – це життя».
Йде страшна, підступна війна, ворог нищить наші міста і села, а разом з ними гинуть книги – цілі бібліотеки. Це теж своєрідна гидка «спецоперація». Бо читаюча людина є людина розумна, людина думаюча і, що найстрашніше для орків, людина вільна (бо має свою думку, вміє її викласти і аргументовано захистити), а орки дуже бояться розумних і вільних людей.
Натомість, війна дала поштовх для поетично-письменницької творчості людям, які ніколи, мабуть і не замислювалися над тим, щоб стати поетом, чи письменником. Дана поштовх до народження нових, видатних творів української сучасної літератури. Це надбання для майбутніх поколінь – правда з перших уст. Це факти і докази для всього світу про істину російсько-української війни.
Ми ретельно збираємо до свого фонду ці найновітніші книги, цих авторів, не тільки для того, щоб на спогадах і розповідях виховувати гідних військових, а й для того, щоб наші діти (ліцеїсти) ніколи не стали жертвами підлої підміни інформаційної пропаганди.
Книга, твір письменника чи поета – це пам’ять, пам’ятка, пам’ятник. До речі, у світі дуже багато пам’ятників книгам.
І ми впевнені, що після нашої перемоги, коли країна відбудується і оговтається, обов’язково серед сотень прекрасних пам’ятників книгам у всьому світі, у нас з’явиться Пам’ятник Книзі Загиблій у війні з невіглаством.
А поки пропонуємо познайомитися з пам’ятниками які вже існують.
Слово Тараса Григоровича
9. бер. 2024,
Немає коментарів
Тарасового світанку, українці! Сьогодні буде дуже багато дописів, презентацій і слів про Шевченка. Ми ж пропонуємо почути і усвідомити слово самого Тараса Григоровича. Тому з дітьми та онуками, у сімейному, робочому і, навіть, бойовому колі, почитаймо нашого Кобзаря.
Крим – це Україна!": бібліотека організовує виставку та круглий стіл до річниці окупації
26. лют. 2024,
Немає коментарів
Бібліотечного ранку, шановні! Сьогодні не простий день для український-кримчан, для кримський українців, для нас, всіх хто у 2014 році вийшов з Криму, під час окупації.
Сьогодні День початку кримського спротиву. Я процитую уривок посту з ФБ, який попався днями мені на очі з приводу Майдану, але він просто проштрикнув серце співпадінням з нашими думками. (На жаль не зкопіювалося ім’я автора). «…вибір цей важко зробити, його страшно робити, бо ніяких гарантій успіху і майже гарантовано – проблеми.
Змінювати власне життя завжди не просто. Особливо, коли обставини змушують, тиснуть, не залишають вибору.
Але що цікаво, ті, хто добровільно зробили свого часу такий вибір – ті не бігають по стелі в істериці, вони зайняті. Зайняті ділом всі ці роки. І кожного це діло своє, особисте. І кожен це робить для себе, бо так відчуває, бо не може інакше.
Як не дивно, але ті, хто 10 років тому зробив свій вибір, вийшов, не злякався – майже всі і далі робили подібні вибори…»
Ми були відрізані від України та світу. Немаючі правдивих новин, не знаючі про дії, навіть, один одного, тому, що зв’язок прослуховувався, ми опинилися на півострові своєї долі, і зі зброї в нас були тільки совість і переконання.
Найстрашніше, що почули ми, пройшовши ад оточення, «референдуму», «зелених» блокпостів і перших втрат. Справжніх втрат! Справжніх загиблих та закатованих! Це було питання, «как можно было уехать из Крима, это же Крим».
Наші діти – ліцеїсти були тоді ще маленькими, але діти-кримчани пам’ятають все! Як їх з мамами вивозили родичі, бо таткові-офіцеру погрожували знищенням родини, якщо він не перейде на іншу сторону, як ночами плакали матусі, немаючі зв’язку і незнаючі про долю чоловіків. Як виїжджали цивільні-вірні Україні, схопивши валізу, домашнього улюбленця та родинний фотоальбом. Як «на кордоні» «зелені» розривали навіть коробки з дитячим харчуванням, розбивали рамки з фото, розмотували клубки в’язальних ниток у пошуках грошей та цінностей…
І ми кричали! Ми кричали до хрипоти, призиваючи українців отямитися, побачити наших сусідів у їх справжньому обличчі, а у відповідь чули – «как можно біло уєхать із крима»…
Якщо і зараз, через 10 років війни, і 2 страшних роки повномасштабки у когось з вас виникає таке питання, запрошуємо почитати книги, які представлені на нашій виставці «Право на спротив». Та ознайомитися з інформацією, що її ми приготували для круглого столу з однойменною назвою.
Коли 24.02.22 багато українців схопили по валізі, дитині, домашньому улюбленцю і родинному фотоальбому у нас не виникало ніяких питань, ми були готові це побачити з 2014 року.
Сьогодні дуже складне і важке становище на фронті, і дуже багато настроїв у тилу, як тоді – війна десь там, ворог десь далеко. І ми знову кричимо, захлинаючись своїм криком – схаменіться, допомагайте фронту, донатьте, працюйте, розмовляйте українською, робіть правильний вибір, щоб нам всім, навіть тим, хто ще в Україні, не прийшлося збирати валізу… Ми маємо право на спротив. От тільки чинити опір може лише сміливий. З річницею спротиву, сміливі! Слава Україні!
"Валентинова пошта", дуелі та літературний зорепад: Як бібліотека ліцею відсвяткувала День дарування книг та День всіх закоханих
14. лют. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного вечора, шановне панство.
Щиро вітаємо всіх із сьогоднішніми святами – Днем всіх закоханих та Днем дарування книг. Дякуємо ЗСУ, ППО і нашим дорогим читачам, які подарували книги бібліотеці.
Для своїх читачів – ліцеїстів на свято ми приготували свято . І це не тавтологія, це підкреслення значущості .
А, якщо серйозно – електрона і жива книжкові викладки, «валентинова пошта» та різноманітні конкурси, ігри, розваги. У нас були дуелі та художня майстерня, літературний зорепад і пошуки пар історичних особистостей. Багато емоцій, усмішок, музики.
Разом з учасниками ми розібралися у правді та міфах появи свята, звичках та традиціях святкування різних народів.
Особливо всім нашим друзям сподобалося привітання від літературного театру «Інтрига» - маленького бібліотечного Купідона з його щирими побажаннями кохання.
Любов буває різною – до Бога, Батьківщини, до батьків і дітей, до тварин і багатства, до їжі і рослин. Любов! І тільки в нашій мові, відносини між двома людьми, коли тріпоче серце, а у животі літають метелики, називають особливим словом – КОХАННЯ!
Дякуємо ротним батьківським радам за призові солодощі.
Дякуємо нашим захисникам за змогу працювати, вчитися і проводити цікаві заходи. Ми не забуваємо донарити на ЗСУ, а ви?
… Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.
Сергій Жадан
«Бібліотека вшановує пам'ять жертв Голокосту»
27. січ. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного ранку, читацьке панство! З подякою ЗСУ, ППО, рятівникам та медикам, продовжуємо працювати.
Закінчується січень. Для нас цей місяць нагадує нову батарейку, яка має повний заряд енергії і після різдвяно-новорічних свят налаштовує на плідну роботу. Бо січень має найбільшу кількість дат та свят від національно-патріотичних та всесвітніх і міжнародних, до простих особистісно-домашніх.
Сьогодні дата Всесвітнього масштабу. З 27 січня 2012 року День пам’яті жертв Голокосту пролунав на всю планету. Про ці події, ці звірства проти людяності і людства потрібно говорити, знати, читати.
Наша бібліотека має гідні матеріали для своїх читачів, що стосуються Голокосту. Це і художня і документальна література.
Сьогодні ми представляємо електронну викладку книг, присвячену цій даті.
Схиляємо голови в пам’ять про жертви Голокосту та не забуваємо донатити на ЗСУ, пам’ятаймо, ми стикаємося зараз з новітнім фашизмом. Тож борімося кожен на своєму місці.
«Бібліотеки об'єднуються задля виховання патріотів»
26. січ. 2024,
Немає коментарів
Бібліотечного вечора, шановне панство! Вітаємо всіх, кого об’єднує любов до книги.
Єднання. Таке просте і, в той же час, таке значуще слово. Зараз воно має дуже велике значення – всі ми єднаємося за для нашої перемоги, і це головне.
Але не менш важливо, коли об’єднується культурна та освітянська спільнота за для виховання патріотично-української громадянсько - свідомої думки в певному суспільстві. Коли в колі однодумців (і не зовсім) проходять цікаві культурно-освітні заходи. Гостями-учасниками саме такого заходу стала наша бібліотека у друзів - бібліотеки -філії № 21 КУ "ЦБС для дітей " м. Одеси.
«Діти Великої Української революції: творці українського культурного відродження 1920 –х років». Спікер - доктор історичних наук Олександр Музичко.
Він розповів про творців українського культурного відродження 1920-х років. Із початком Української революції виникли обставини сприятливі для розвитку української освіти і культури.
Серед головних питань - українізація навчальних закладів, вивчення української мови, історії, географії, відкриття українських навчальних закладів, кафедр, різноманітних курсів, розвиток видавничої справи. Українська революція спричинила справжній ренесанс в літературі і мистецтві, де з'явилися нові тенденції і віяння. Знаковими подіями музичного життя стали заснування Державного симфонічного оркестру і європейське турне Української республіканської капели Олександра Кошиця.
Ключовою подією в художньому мистецтві стало відкриття Української академії мистецтв. Також в цей час були зроблені перші кроки в українському кіномистецтві. Совєтська окупація України нищила всіх, хто творив мистецтво, культуру нації, хто творив велич України. Важливо говорити не лише про спадщину Української революції, але й про її жорстокі уроки. Бо їх актуальність загострилась тим, що Україна зараз, як і тоді, протистоїть російській агресії. Зараз, як і тоді, росія нищить тих, хто творить культуру нації.
Приємною новиною став виступ співробітниці бібліотеки пані Ольга, яка представила присутнім нові надходження до бібліотеки: розповіла про жанри, авторів, провела невеличку гру з дітьми щодо знання про українські видавництва, про сучасну як українську та і зарубіжну літературу.
(Дуже приємно усвідомлювати, що не тільки наша бібліотека Військово-морського ліцею наполегливо працює над поповненням фонду новітньою україномовною та українською літературою.)
Також мова йшла про важливість читання для становлення людини як особистості, як громадянина, про важливість знання історії свого народу, його культури.
Закінчивши захід хвилиною мовчання присутні віддали шану всім загиблим за нашу Вітчизну.
Не забуваємо донарити на ЗСУ і плідно працювати на ниві виховання молодих українських патріотів. Слава нації! Смерть ворогам!
Нескорені: пам’ять про українських політв’язнів
12. січ. 2024,
Немає коментарів
Нового бібліотечного дня всім колегам, відвідувачам, читачам. Дякуємо ЗСУ, ППО, медикам та рятівникам і продовжуємо працювати. Наші діти на дистанційці, але ми намагаємося не втрачати зв’язок із ними, та через соцмережі продовжувати спілкування, робити віртуальні викладки книг, бук трейлери, інформаційні інтерактивні сторінки та довідки про ключові дати чи події в Україні та світі.
Сьогодні саме така дата – 12 січня День українського політв’язня. Чому саме 12 січня нам розповідають події 100 – річної давнини.
У 1923-му в Кривому Розі ГПУ «викрило» велику українську повстанську організацію. Заарештовано понад 200 осіб.
У 1972-му КДБ провело так звану операцію «Блок» чи «Арешт Коляди» в Україні. Були заарештовані українські шістдесятники, молоді інтелігенти В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олександр Сергієнко, Іван Коваленко, Іван Гель, Ірина Калинець, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура. Почалися широкі репресії в українському літературно-громадському житті.
Через два роки, 12 січня 1974-го, В'ячеслав Чорновіл звернувся до голови президії Верховної Ради УРСР з заявою про те, що щороку 12 січня він, як в ув'язненні, так і після, проводитиме одноденну голодовку до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
Часи минають, а проблема «неугодних» залишається в країні і досі. Може не всі вони у буцегарнях, але піддаються переслідуванням та наклепам.
На сьогодні політв’язнями, на наш погляд, можна вважати тих нескорених українців, які знаходяться у руzнявому полоні на окупованих територіях та в росії.
Ми повинні про це знати, хто знає – пам’ятати, та боротися за визволення полонених, політв’язнів, за правду.
У нашій бібліотеці можна ознайомитися з біографіями видатних українців – шістдесятників, прочитати їх твори, статті, документи.
А ще сьогодні, 12 січня відзначають Всесвітній день доньки. Тож ми бажаємо всім донькам (і синам, зрозуміло) повернутися з війни живими та з Перемогою!
Слава Україні! Слава всім тим, хто виборює українську Україну!
День волонтера: латвійські дарунки для ліцею та бібліотеки – книги Юріса Албертса Улманіса та Мари Заліте в українському перекладі
5. гру. 2023,
Немає коментарів
І знову вітання книголюбам! Сьогодні – 5 грудня День волонтера. І саме сьогодні ми отримали нові подарунки від латвійських друзів, волонтерів. Книги, латвійських авторів українською мовою. Щира вдячність Віце-спікерці Верховної Ради України IX скликання пані Олені Кондратюк та її команді, яка зорганізовує допомогу для нашого ліцею та бібліотеки зокрема.
Щемкі відчуття торкнули серце, коли взяли до рук книги Юріса Албертса Улманиса «Коли війна стає особистою» - кожен екземпляр книги особисто підписаний автором з любов’ю до свого читача, до українця. Сьогодні пан Юріс захищає Україну поряд зі своїми побратимами різних національностей та країн.
«Дума про сонце» Мари Заліте – теплі вірші, від яких стає, якось по-літньому добре і затишно.
І ще багато - багато книг та авторів.
Ці книги слугуватимуть першим внеском у тематичний куточок-виставку, яку ми присвятимо Латвії, нашим друзям, нашим помічникам. Минулого приїзду гостей ми домовилися про створення такого куточка, і от початок покладено. Чекаємо на національну атрибутику, літературу про традиції та звичаї. І, обов’язково, на розрізання стрічечки, яка ще тісніше зв’яже нас із друзями.
Щиро вітаємо всіх причетних з Днем волонтера. Вкотре дякуємо нашим латвійським друзям.
Пам'ять Голодоморів: Бібліотечний внесок у збереження історії та просвітлення подій
25. лис. 2023,
Немає коментарів
Бібліотечні вітання читачам та колегам!
З подякою нашим ЗСУ, ППО, медикам і рятівникам починаємо новий робочий день.
Сьогодні скорботна дата в історії України - день пам’яті жертв Голодоморів. Одна з тих дат, події якої потребують великої уваги та ретельного вивчення. А ще, постійного пояснення і роз’яснення. Чому, запитаєте ви. Тому що нам всім, хто хоче зберегти і розбудовувати Україну, необхідно знати її історію. Історію в якій є жахливі, але зрозумілі (як би жахливо це не звучало) моменти, а є такі, що й досі багато у кого викликають нерозуміння і запитання. Саме такими є, на жаль, події Голодоморів в Україні.
На міжнародному рівні визнання Голодомору, на жаль, й досі не є визнанням геноциду (народовбивства) українського народу. Всю різницю, нюанси і приховані сенси, потрібно знати, щоб розібратися у цьому питанні.
І в цьому нам допомагають книги.
Дякуємо людям, які не боялися занотовувати, фотографувати, малювати, писати музику, аби не дати замовчати звірячу хтивість до знищення українського народу радянською владою.
У своїй бібліотеці ми маємо вже чималу підбірку книг за тематикою. І цими днями вклали її на широкий загал для особового складу ліцею.
Знайомтеся і ви з нашою викладкою. У відео використаний монолог Б. Ступки з «Панахида за померлими від голодомору» та неперевершена мелодія М. Скорика, яка стала символом пам'яті по жертвах Голодоморів в Україні. Ставимо свічку сьогодні на підвіконня у 16.00. Донатимо на ЗСУ.
Пам'ять та правда: Бібліотечний вечір пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років та розкриття історичної правди
24. лис. 2023,
Немає коментарів
Бібліотечні вітання читачам та колегам!
Осінні холодні та похмурі дні за вікном, а у серці біль та тривога за наших воїнів у окопах – холодно… Але вони незламні, ми не зламні – народ України. Паростками розриваємо асфальт бід, які нависають над нами, які намагаються зламати нас вже не перше століття. Багато трагедій пережив та переживає наш народ. І, саме страшне, що більшість із них штучні. Але ж ВИЖИВАЄ!
Сьогодні кожен з нас переосмислює нашу історію. Трагічні її сторінки примушують стискатися від болючої пам’яті людські серця. Одна з цих найстрашніших сторінок – штучний Голодомор 1932-1933 років, який призвів до мільйонів невинних жертв.
Тривалий час тема Голодомору 1932-1933 рр. була заборонена радянською владою.
Багато істориків, письменників та поетів, фотографів та журналістів писали, знімали, розповідали – кричали про знущання через мор голодом в Україні.
Українці ніколи не були байдужі до цієї трагедії, зокрема, про акт геноциду писали свої твори українські письменники, Голодомор став темою і багатьох художніх мистецьких, і музичних творів.
У сучасному світі про масові вбивства шляхом штучно створеного голоду вже не бояться говорити. І хоча Голодомор 1932-1933 років деякі країни не поспішають визнавати Геноцидом українського народу, все ж таки, про нього знають, пишуть, говорять.
Саме вдячності людям, що кричали про Голодомор в Україні, на боялися про це сповіщувати світ, і йшла мова на зустрічі з доктором історичних наук О. Музичко в арт-просторі на Катерининській.
Вечір пам’яті жертв трагедії «Голодомор 1932-33 років: злочин та розкриття правди», почався з хвилини мовчання в пам’ять загиблих під час війни з руснею та безвинно замучених жертв Голодомору».
Як завжди пане Олександр був неперевершено переконливий у своїй розповіді, цікавий і натхненний. Дуже жалкуємо, що на сьогодні наші ліцеїсти на дистанційному навчанні і не змогли бути присутніми. Але ми маємо надію, що пан Музичко залюбки зустрінеться з ними. Вже є спільні плани і пропозиції.
Публіка на зустрічі була дуже різна від підлітків, до літньої пари.
Вразив своєю грою на бандурі учень 8 класу Одеського державного музичного ліцею ім. професора Столярського Дмитро Кожушко – хлопець, доля якого теж є підтвердженням незламності українців. Рятуючись від рашистів родина Дмитра їхали під обстрілами з Херсону. Бандуру вирішили залишити, бо на український національний інструмент розстріляли б на місті. Але в перші ж дні після визволення міста, помчали за нею – своєю бандурою. Бо музика цього інструменту – звучання української душі, яке відчули присутні на заході.
Натхненні і такі потрібні слова про літературу та історію від пані Людмили Музичко та пані Наталі Михайленко торкались до душі слухачів.
На жаль не всі молоді люди, що присутні були у залі, з цікавістю поставилися до теми, але це теж наслідок прогалин в нашій історії, у сімейному виховання, у замовчуванні справжнього минулого нашої країни, над якими плідно працювала радянська пропаганда, і з якими борються такі патріоти, як пан Олександр Музичко, борються та боролися ті ЛЮДИ ПРАВДИ, про яких йшла мова на зустрічі 23 листопада 2023 року.
Наш ліцей, наша бібліотека теж плідно працюють над розкриттям історичної правди. До дня пам’яті жертв Голодомору ми підготували цікаву різнобічну підбірку книг про події 1932-33 років. Наступний пост буде саме про неї. Тож зустрінемося у ФБ.
Дякуємо нашим ЗСУ, донатимо на Перемогу.
З Днем Гідності і Свободи: Бібліотека як живе свідчення революції гідності та сучасної боротьби України
21. лис. 2023,
Немає коментарів
Бібліотечні вітання всім. З Днем Гідності і Свободи! Слава Україні!
21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності.
Революція Гідності стала трансформаційним, героїчним і драматичним феноменом для України. Український народ довів свою відданість свободі, свою гідність, заплативши однак за такі цінності найвищу ціну – життям 107 учасників акції протесту, Героїв України, названих Небесною Сотнею.
Україна зберегла свою незалежність від імперської росії., але кремль не полишив намагань повернути Україну в лоно своєї імперії,
Утім на оборону цінностей, які відстоював Майдан, у 2014 постали воїни- патріоти, а зараз ВЕСЬ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД бореться за свою незалежність.
Наші головні читачі-ліцеїст були тоді, 10 років назад, ще маленькими. Вони не дуже пам’ятають ту ключову подію, що довела всьому світові – Україна є! Ми прикладаємо бібліотечних зусиль для того, щоб як змога більше надавати інформації їм. З вчорашнього дня ми відкрили викладку книжок та бібліотечний урок «Євромайдан – підґрунтя сьогоднішньої боротьби», з повною добірку книжок про події, причини та висновки Революції Гідності.
Дякуємо нашим захисникам за можливість жити і працювати. Донатимо на ЗСУ. Молимося за Україну.
Сергій Жадан: поезія та спілкування в Бібліотеці Ліцею
6. лис. 2023,
Немає коментарів
Бібліотечні вітання всім причетним. А ви коли небудь прислуховувалися до звуків поетичних рядків? Одні з них схожі на шурхіт опалого листя під ногами, настирливо шарудять і врізаються у мозок думкою автора, намагаючись чи донести, чи достукатися до нас. Інші, схожі на плескіт морської хвилі, заворожують лагідним шепотом, заколихують ніжним, ледве чутним відгуком надії та віри у добро і щастя.
А є рядки схожі на стукіт молотка, що забиває цвяхи у домовину ворога. Гучні, сильні та стрімкі, як потік весняного Черемоша, що зносить все на своєму шляху. Такі сильні та вільні, що читаючи, а особливо слухаючи, ти захлинаєшся від нестачі повітря. Наче летиш у довільному польоті вистрибнувши з літака, і за хвилину розумієш, що забув відкрити парашут. Такі потужні, що стукають у скроні, намагаючись досягнути самого твого серця, бо тільки від серця до серця можна передати все пережите, продумане та обдумане автором. Саме такими на наш погляд є вірші українського поета, письменника, громадського діяча, великого патріота України – Сергія Жадана.
5 листопада наш ліцей, наша бібліотека щиро приймали жаданого J гостя.
Вірші, вірші, вірші… про Україну, війну, кохання, втрати та придбання, про все що хвилює, за що болить серце і накатують сльози. Сильна, відверта і така інтелігентна поезія. Така неперевершена українська мова від «людини зі Сходу». Мелодика маршу крокування у майбутнє, з розумінням ціни, що заплачена, і яку ще буде потрібно заплатити, але з щирою вірою у праведність своєї мети.
Питання, питання, питання… про мову і війну, про Харків та Луганськ, про знання історії України та необхідність цих знань. Питання різні – сміливі і навіть провокуючі. І гідні відповіді людини, що знає ціну ділу і слову.
Слова, слова, слова… Дуже приємно було чути від пана Сергія високу оцінку про фонд та роботу нашої бібліотеки, бачити його зацікавленість у формах роботи, наших родзинках та винаходах. Поет був приємно здивований кількістю своїх книг в нашій бібліотеці. Гідно оцінив нашу роботу щодо наповнення фонду.
А ще, теплі слова-побажання у книгу «Почесних гостей ліцею».
Спілкування, підписання книг, фото на згадку…
На згадку. Ми впевнені, що у пам’яті наших ліцеїстів ця зустріч залишиться на довго. Це один із яскравих моментів їх ліцейського життя, які завжди намагаємося їм подарувати.
Щиро дякуємо друзям ліцею за підтримку зустрічі з поетом. Керівниці Одеського Обласного центру патріотичного виховання дітей та молоді Наталі Михайленко. Доктору історичних наук Олександру Музичку, кандидату філологічних наук Ірині Нечиталюк, волонтерці Ользі Братченко та іншім.
І ще маленьке зауваження – руzня не ризикнула «потривожити» нашу зустріч. І хоча сьогодні Одеса не спить від тривог, ми впевнені, такі люди, як Сергій Жадан, тримають і втримають Україну.
…Хтось впише в цю історію всі імена,
імена гострих акацій і зелених кропив.
Правий берег, об який б’ється луна.
Лівий берег, з якого ніхто не відступив…
Слава нашим Героям! Слава ЗСУ та ППО! Смерть… ну ви знаєте кому (не хочу, щоб забанили сторінку