Ціна радянської брехні: розсекречена правда про Чорнобиль та злочин режиму проти українців.
26 квітня, 2026 в 10:46,
Немає коментарів
У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, який призвів до найбільшої техногенної катастрофи в історії ядерної енергетики.
Саме такий фінал радянської брехні, де за ілюзію «величі» розраховувались українською кров’ю.
З архівів КДБ ми знаємо правду, яку Кремль намагався «забетонувати» разом із реактором.
Влада знала про дефект конструкції стрижнів, але замість виправлення помилки, просто засекретила її.
Архівні звіти КДБ за роки до трагедії рясніють повідомленнями про браковані матеріали, тріщини в перекриттях та постійний поспіх до чергового з’їзду партії. Станцію здавали в експлуатацію з порушеннями, бо «план» був явно дорожчим за безпеку.
Поки партійна еліта таємно вивозила свої родини з Києва, сотні тисяч українців змусили вийти на Першотравневу демонстрацію. Влада знала, що радіаційний фон зашкалює, але «картинка» радянського благополуччя була важливіша за наших дітей.
А коли техніка плавилася від радіації, влада кидала на дах реактора живих людей. Без належного захисту та злочинно приховуючи правду щодо дози. Українських ліквідаторів використовували як «біологічне сміття», щоб закидати пекло тілами і врятувати репутацію режиму.
Тому ми маємо пам’ятати «хто є хто»!
Чорнобиль – це велика метафора радянського правління в Україні. Ілюзія турботи, під якою ховається байдужість та кровожерливість. Це «ми за мирний атом», який насправді є інструментом геноциду через замовчування.
Сьогодні ми бачимо тих самих спадкоємців тієї ж брехні. Ті самі методи, ту саму зневагу до людини.
Ми все памʼятаємо.
І ніколи не забудемо, хто є хто.
За різними оцінками, до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було залучено від 600 до 800 тисяч осіб. Це включало військових, пожежників, медиків, інженерів та персонал станції, які працювали в зоні відчуження протягом найнебезпечнішого періоду.
Світла пам’ять ліквідаторам, чия відвага була вища за будь-які накази. Світла пам’ять усім жертвам, чиї життя забрала ця чорна весна.