Розстріляне відродження XXI століття: у бібліотеці ліцею відкрили виставку про нищення української культури
Березень для українців — це місяць слова і боротьби. Цьогоріч ми поєднуємо пам'ять про велич Тараса Шевченка та сучасних майстрів слова із вшануванням героїзму захисників Київщини. Продовжуючи тему захисту столиці України – Києва, ми, як працівники бібліотеки, не могли не торкнутися березневої теми письменництва, тому від сьогодні, у Всесвітній день поезії відкриваємо другу частину виставки «Боротьба за серце України» - «Розстріляне відродження XXI століття». Ці матеріали додають виставці глибокого емоційного та інтелектуального контексту. Поєднанням «Битви за Київ» із трагедією «Сучасного Розстріляного Відродження» ми хочемо показати, що ворог намагався знищити не лише наші міста, а й нашу ідентичність, вбиваючи найкращих представників культури.Запрошуючи ліцеїстів та колег відвідати оновлену виставку-реквієм, де історія боїв за Київ зустрічається з історією нашого культурного спротиву.Чому це важливо саме зараз?Історія повторюється з жахливою точністю. Як і сто років тому, агресор намагається знищити не лише нашу територію, а й наш інтелект.Втрати, які неможливо виміряти грошима: Коли гине поет чи письменник — гинуть десятки не написаних книг, не створених світів та не висловлених ідей, які мали б формувати наступні покоління українців.Свідоме нищення ідентичності - те, що на окупованих територіях насамперед палять українські книги та полюють на носіїв культури (як це було з Володимиром Вакуленком), доводить: культура — це така ж зброя, як і дрони чи артилерія.Виховний процес сьогодні — це не про сухі факти. Це про розуміння того, що Україна — це не лише територія на карті, це простір нашої культури.Ми демонструємо масштаби втрат, щоб читачі розуміли ціну кожного мирного дня.Ми показуємо правдиву картину бойових дій на Київщині, щоб жодна пропаганда не змогла посіяти сумнів у дитячі серця.Ми закликаємо читати українське, бо кожна прочитана книга — це особистий внесок кожного у нашу перемогу на культурному фронті.Спеціальний блок експозиції про поетів та письменників, чиї життя обірвала російська агресія. Гліб Бабіч, Юрій Руф, Володимир Вакуленко, Вікторія Амеліна — вони мали творити майбутнє, але стали частиною нашої болючої пам'яті.Наші бесіди з відвідувачами виставки націлені на усвідомлення ліцеїстами масштабу втрат України не лише в матеріальному, а й у мистецькому та культурному світах. Ворог нищить книги та вбиває авторів, але він не здатний вбити пам'ять про них. Вбити їх творчість не можливо! Це розумієш в такі моменти, коли до виставки підходить дитина, читає вірш Юрія Руфа, та кличе ще й товариша – послухати, почитати. Це момент усвідомлення молодим поколінням нашої історичної, мистецької величі.Звісно. Коли ми говоримо про "Сучасне Розстріляне Відродження", ми торкаємося теми, яка виходить далеко за межі звичайної книжкової виставки. Це питання національного виживання та тяглості нашої культури.Для ліцеїстів в нашому ліцеї та зокрема у бібліотеці ми проводимо тематичні виховні години та екскурсії, де говоримо про правдиву історію війни, протидію пропаганді та важливість збереження нашого культурного надбання.«Я перетворююсь...» — писав Володимир Вакуленко у своєму щоденнику. І він справді перетворився на частину нашого вічного коду. Ми намагаємося донести до ліцеїстів важливість цього перетворення, закликаючи говорити українською, вивчати українську, шанувати наших митців пера.А всі дорослим нагадуємо – чим більше донатів на дрони, тим більше збережених бібліотек, театрів, музеїв.Слава нашим Героям, що відстояли Київ! Вічна пам’ять нашим письменникам і поетам, яких вбила рozія. Ворог має бути покараний.